Андрій Любка “Твій погляд, Чіо- Чіо- Сан”

Нарешті я вирішила поділитися відгуком про книгу Андрія Любки “Твій погляд, Чіо- Чіо- Сан”. Зізнаюся, що на презентацію йшла з превеликим задоволенням, адже цей автор, а особливо, його вірші і колонки у популярних виданнях викликають в мене симпатію і величезну цікавість, а його спокійний, неймовірно мелодійний голос часом змушує провалитися у солодке марення…

Та віршів на цей раз не було і невідомо коли будуть. Натомість Андрій Любка потішив читачів тим, що ми і надалі будемо насолоджуватися його прозою і перекладами. Однак, до роману #ТвійПоглядЧіоЧіоСан.

Тематика і жанр

На презентації автор, звісно, розкрив тематику своєї книжки, назвавши її жанр антидетективом. І це мені дуже сподобалося. Вже з перших сторінок ми знайомимося з оповідачем і він же виступає головним героєм. Це аналітик Марк, який мешкає в Ужгороді.

Одразу ж без прелюдій, Марк виливає на голову читачеві страшну зав’язку: його кохану дружину Ралуку на пішохідному переході збив суддя, що їхав за кермом напідпитку.Такий початок заінтригує будь-кого в нашій країні. Особливо після того, що на презентації було сказано: подібна пригода мала місце в Ужгороді кілька років тому.

Книга і реальність

Справу намагалися зам’ яти, як у книзі, так і в житті. Суддю не посадили, загибель молодої жінки було кваліфіковано як нещасний випадок, а факт вживання алкоголю не підтверджений детальною експертизою. І тут можна зробити висновок, що все як у житті, проте Марк не хоче миритися із такою реальністю.

Він прагне помститися судді, розірвати це замкнене коло несправедливості й увійти в історію країни як людина, яка нарешті змусить мажорів та можновладців за кермом боятися відплати.

Трансформація головного героя Марка

Сенсом його життя, яким до цього була Ралука, тепер стає помста за її зухвалу смерть. Якщо спочатку він хоче лише вивчити, а потім і вбити суддю Миколу Зінченка: стежить за його машиною і будинком, переглядає профіль його дочки, перемовляється кількома словами з його дружиною в магазині, то наприкінці роману ми бачимо, що Марк трансформується в людину з нав’язливою ідеєю, він хоче бути месником, героєм, про якого всі говоритимуть. Саме це наштовхує читача на думку, що Марк – непроста, суперечлива людина.

Занурення в минуле героя

З оповідей Марка ми розкриваємо сторінки його життя, дитинства, навчання, знайомства з Ралукою, зав’язки та кульмінації їхніх стосунків, спільних подорожей, розмов. Все як у всіх – Марк має певні комплекси, дитячу образу на батьків, підліткову травму, прагнення жити краще. Саме завдяки цьому прагненню наші герої опиняються і знайомляться у Варшавському університеті, де отримують другу освіту за ґрантовою програмою. Марк з України, Ралука – з Румунії.

Знайомство і стосунки з Ралукою

Їхнє перше знайомство на презентації власних країн важко назвати коханням з першого погляду. Однак, молоді квітучі організми плюс відсутність мовного бар’єру (Марк добре знає румунську) роблять свою справу. Герої швидко опиняються в одному ліжку, потім за одною партою і, загалом, в житті одне одного.

Вони діляться своїми роздумами про Овідія, ходять в оперу і вивчають звички одне одного. Наприкінці навчання герої вирішують остаточно залишитись разом і обирають Ужгород для спільного проживання, відвідавши перед цим батьківщину Ралуки і підкоривши грецький Олімп.

Подорожі героїв Грецією та Румунією

Їхній маршрут Румунією та Грецією може повторити будь-який читач і зрозуміти, що їхнє життя удвох здавалося раєм. Здавалося… Доки в нього не прийшов фатальний нещасний випадок. Чи, може, ще щось? Що ми знаємо про Ралуку? Її зовнішність, її промови, звички, характер – все це відомо лише зі спогадів Марка.

Якою була Ралука?

Коли він занурюється сам і занурює нас в їхнє спільне життя вже після її смерті. Ралука була гарною, стрункою, яскравою, розумною. Та найголовніше – вона була сильною. Значно сильнішою за Марка. Про це свідчить випадок на Олімпі й купа їхніх, здавалося незначних розмов.

На початку оповіді ми бачимо Ралуку гордою, стильною, можливо, трохи самозакоханою румункою, яка дозволяє запросити себе на побачення. Якою ми пізнаємо Ралуку під час оповідей Марка про їхнє життя? Ми читаємо, що вона снідає вранці після душу і після їхніх з Марком розмов багато плаче.

Саме оці моменти з ображеною, розчарованою Ралукою зачепили мене вже на середині книги і геть довели до розпачу після її прочитання. Її погляд на останній сторінці не давав мені спокою кілька днів.

Мова і художні методи автора

Взагалі ця книга читається дуже легко і швидко, хоча вона про непрості речі. Не хочеться думати і приміряти на себе, що таке депресія, безумство, самотність, втрата близьких. Але ця тема бентежить і довго не відпускає. Сподіваюся, автор так детально і натуралістично описував усе НЕ з власного досвіду.

І ще, Андрій Любка, дякую, що в романі не було дітей. Хоча певні епізоди, все-таки були і від того ще більше підвищили драматичність сюжету.

Мені дуже до вподоби мова автора у книзі, художні прийоми, описи, алегорії, все до ладу. Нічого зайвого. Вже варто було б закінчити свій спойлерський відгук, але не можу не звернутися хоча б на одну мить, до образу вбивці-судді, Миколи Зінченка.

Образ вбивці

Як і Ралуку, ми спершу бачимо Зінченка очима самого Марка, а також дізнаємося про його риси характеру, виходячи з його звичок. Якщо першу третину книги я відверто ненавиділа цього покидька, то на другій третині я, незалежно від свого знання про його вчинок, почала йому симпатизувати.

Подяка автору

Браво, авторе, Ви змусили ще одного читача повірити, що життя – непередбачуване і багатогранне. А ще – його треба цінувати, як і тих, кого воно посилає нам у подарунок або ж у винагороду. #АндрійЛюбка #ТвійпоглядЧіоЧіоСан #Книги