Бограч – страва закарпатської/мадярської кухні

Сьогодні я вирішила “примирити” 2 світи – бограч і мультиварку. Бограч, страва угорської (мадярської, закарпатської кухні), як на мене, бездоганно пасує до осіннього меню, осіннього настрою і осіннього столу.

І хоча це не той оригінальний бограч, (без особливих спецій, без галушок- чипітке і без ковбаси пікниці), результатом я лишилася задоволена. Хто готував (куштував) бограч, той знає, скільки різного м’яса на нього потрібно.Та яка ж на мене чекала #зрада, коли я відкрила копчене сало (щоковину).

Розрізавши вакуумну упаковку та вдихнувши аромат, я почала різати сало на смужечки і в ході цеї екзекуцїі зустріла нєчто, схоже на мочалку. Нєчто не витримало мого прістального взгляда і відслоїлося від шматка шоковини.

Це було колись м’ясом, яке безбожно накололи розсілом ( і ще бозна-чим) і запакували для людей.

Наступною покупкою була свиняча гомілка, яку просто неможливо знайти. Продавці тицяли мені межи очі ратицями і казали “на холодець”. Коли я відповідала ім “на бограч”, вони сахалися від мене, як чорт від хреста. З горем пополам я купила шматочок колінця і ратиці яку таки сховала на холодець.

Та була сьогодні і #перемога – це асортимент і розмаіття свіжих овочів на ринку у селян. Все таке запашне та яскраве, все за копійки і з посмішкою.

Рукола, чері, порей, базилік не на заморських прилавках, і не у 10 разів дорожче, а отак просто, з вузлуватих та натруджених рук привітної бабусі, яка цієї осінньої пори так нагадала мою.

Це мої інші спроби підкорити закарпатську кухню – бануш зі шкварками і бринзою. А також імпровізація – рулет лаваш+бриза+зеленина+часник.