Oh, my Buky

Скелясті Буки

В Україні є безліч топонімів-тезок: ваші очі, гарантовано, втомляться вважати на карті численні Березівки, Яблунівки, Андріївки, Михайлівки і Степанівки. Є і кілька сіл із назвою Буки, та серед них – найцікавіші СМТ Буки Маньківського району (Черкащина) і малесеньке село Буки Сквирського району (Київщина).

До того, як я побувала в обох Буках, постійно плутала ці населенні пункти, навіть не знаючи, що спільні риси у них все-таки є. Наприклад, назва, обох Буків, як зазначають джерела, походить від стародавнього і вже забутого значення слова “бук” – водяна піна, стрімке вирування річкового порогу. І тут усе співпало – річки в обох Буках є, до того ж несуть вони свої води не одну тисячу років.

Буцький каньйон

СМТ Буки Маньківського району, Черкаської області

Провз “Маньківські” Буки протікає річка Гірський Тікич, яка тисячоліттями точила тут гранітні скелі, ставши творцем пейзажного каньйону. На мою думку, найуважнішим і найталановитішим творцем є природа, її пензлі – найбільш витончені, її фарби – найстійкіші. А тут навіть не акварель, не пастель, не гуаш, а непорушний граніт, який потрапив у лагідні обійми швидкої річки. Так і народився їхній дивовижний нащадок – Буцький каньйон.

Саме каньйон став об’єктом паломництва багатьох туристів з усієї України. Мушу зауважити, що 3 роки тому, коли ми відвідували Буки, там було безліч відвідувачів. Як і всі інші, ми засмагали, купалися, фотографувалися і бавились, як діти на березі річки. Грілися на камінчиках і ніжилися в потоках струмків, що стікали твердою гористою поверхнею.

Вражає, що скелясті пейзажі, неначе вигулькнули посеред рівнинної місцевості нізвідки, ніби хтось побудував тут ландшафтний парк або ж якась невідома сила закинула нас на далекі норвезькі фіорди. Іноді лячно було дивитися згори вниз і балансувати на гранітній вершині.

Скелясті Буки

Чого не вистачає цій розкішній місцевості, так це уваги і турботи зі сторони людини. Поблизу каньйону, на час нашого відвідування не було ані туалетів, ані смітників, зате в місцевому магазині продавали холодні закуски, морозиво, пиво і квас.

Щороку Буки стають все більш популярними: вони фігурують в різноманітних рейтингах і  “ТОПах”, їх порівнюють з Карпатами і величають Маленькою Швейцарією. Але вони унікальні й самодостатні, справжня екзотика посеред Центральної України. Тут займаються альпінізмом скелелази і тижнями живуть шанувальники наметового відпочинку. Щодня приїздять десятки машин та екскурсійних автобусів – на прогулянку, на фотосесію, на пікнік. А частіше – все то разом.

Альпінізм у Буках

Однак, така велика кількість відвідувачів тягне за собою певні наслідки – це купи сміття і непотребу, яке викидають “любителі відпочити на природі”. Сподіваюся, на сьогодні, Буки отримали захист і повагу від влади і місцевих жителів. Адже селяни з радістю продають гостям вироби народного мистецтва і городину, виготовляють магніти і сувеніри на продаж. Дуже хотілося, щоб вони зрозуміли, який скарб їм дістався від предків, і зберегли його для своїх нащадків.


Село Буки Сквирського району Київської області

Буки Сквирського району

Мабуть, про своїх нащадків думав засновник маєтку в інших Буках, розташованих у Сквирському районі. Тут протікає стародавня річка Роставиця і теж є скелясті підходи до берега. Кажуть, що до 1996 року на цьому місці було сміттєзвалище, яке придбав заможний підприємець, сплативши 20 тисяч доларів.

Село Буки

За дуже короткий термін звалище перетворилося на розкішний ландшафтний парк, а згодом на його території “виросли” церква Святого Євгена і маєток Суслових. До палацу відвідувачів не пускають, однак, на територію парку вхід вільний.

Ландшафнтий парк село Буки

Тут встановлені білосніжні скульптури, через водойми прокладені декоративні місточки, під якими дихають прохолодою бурхливі водоспади. Перед церквою гостей зустрічає знайомий багатьом фонтан: до реконструкції Майдану Незалежності саме він був його гордістю і окрасою. Дерев’яні альтанки, розташовані осторонь, ніби запрошують подорожніх трохи відпочити. На  клумбах купа квітів, між доглянутими доріжками простягаються простирадла зелених газонів.

У парку багато кованих елементів, скульптур, цікавих будівель. Далі, в глибині парку, примостилася Алея Казок. Туди потрібно було замовляти окрему екскурсію, однак, ми вирішили погуляти біля річки. На скелястому березі, над водою, гріють свої блискучі спини кумедні бронзові жаби. Біля них – замислено споглядає у далечінь елегантний Максим Горький.

Наприкінці екскурсії ми вирішили взяти в оренду катамаран і дослідити річку і прибережну зону. Загалом, для вихідного дня – вийшла цікава і змістовна подорож.

Якщо вам випаде нагода відвідати одні з Буків (чи обидва), не роздумуючи, вирушайте у дорогу!

Розповсюдити

Вас може зацікавити:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial