Автобус до Вижниці
Автобус чемно вітається, уважно слухає бесіди випадкових подорожніх, визирає з вікон, рахуючи лелечі гнізда та доладних коників з червоними сережками, свариться з водієм, сміється і перешіптується, чемно дякує, бажає доброї дороги, хреститься до храмів та читає молитви, мліє від спеки, зауважує дивні топоніми і торохкотить старими засмальцованими вікнами.
Іншими словами – віртуозно кружляє поміж тисячолітніх гір. Іншішими словами – поспішає додому з чернівецького базару – приміряти щойно придбаний турецький і польський крам, розкладати усе поличками і стосиками, не загадуючи, що ж то буде за тисячу років, тут на цьому місці, в цьому строкатому яблуневому краї.
Є лише мить, сьогодні і тепер, коли волієш скоріше втрапити до лискучих лап Зеленого Шуму і відчути прохолодну благодать вічного Черемоша, побачити щезника і відшукати скарб.
Останні коментарі