“Позивний Бандерас” – мої враження про фільм

Український фільм “Позивний Бандерас” – перша на моєму віку стрічка про війну, що не викликає сліз. Просто не встигаєш плакати – настільки динамічним є сюжет. Мене стало на кілька зойків, на кілька разів примружених очей і на кілька питань типу “що таке сигнальні міни?”
Епічні сцени у фільмі
Незважаючи на певну “голівудськість” назви і деяких ключових епізодів, (як от відстрілювання від 4-5 автоматників двома пістолетами, епічна сцена порятунку людей і філософські розмови на мінному полі) стрічка, безумовно, знята для нашого глядача. До того ж, обличчя цього глядача можна роздивитися крізь призму розмов дійових, але не головних персонажів.
Головні та другорядні персонажі
Це і колишній “сєпар” Льоха, який впевнився у жорстокості й нелюдській подобі “руского міра”, і його батько Степан, який у невеселому селі Веселе говорить українською, але дивиться російські канали. Це і док Ірина, яка лікує українців і по той, і по цей бік фронту.
Саме ці непрості, суперечливі персонажі задавали тон усього фільму. Я не хочу переказувати сюжет, варто зазначити, що він розпочався зі смерті й закінчився життям. Це надзвичайно життєствердна стрічка, незважаючи на кількість насилля і смертей.
Такі фільми вкрай потрібні сьогодні, з їх живою і часто нелітературною мовою, самовідданими героїчними військовими, заляканим місцевим населенням. ( От якраз до гри акторів, що виконували роль місцевих, є претензії).
Виконавець ролі Антона “Бандераса”
Щодо виконавця головної ролі – актора Олега Шульги. Він підкорив моє серце ще у фільмі “Червоний”, де його персонаж Віктор Гуров виявив найбільшу драматичність і жвавість характеру, зумів змінити свої переконання і перейти на бік справедливості, поплатившись за це життям.
Олег Шульга дуже природно почувався в ролі офіцера розвідки і у цьому фільмі, де зіграв головного персонажа Антона на позивний Бандерас. І вже зараз я зрозуміла, чому.
З 2014 до 2015 актор воював на Донбасі, саме тому він так впевнено тримає зброю й має такий розкішний вигляд у формі військового. Звісно, не обійшлося без певної ідеалізації героя, та так уже повинно бути у кіні подібного жанру.
Символи у фільмі
До всього, пропаганди і спроб зіграти на почутті жалю я не помітила. Мене особисто дуже потішила наявність очевидних символів у стрічці – від вибору позивного Бандера(с) до сцени влучання снаряду в житловий будинок якраз у телевізор, що транслює програму з кисєльовим.
Волонтери у фільмі приїжджають до військових у фургоні з надписом “Шапіто” і якщо вам раптом буде замало гумору, то сцен, через які герой занурюється у минуле, глядачеві точно не бракуватиме.
Резюме
Резюмую, що фільм варто дивитися. Ці 2 години потрібні, аби іще більше полюбити життя. #ПозивнийБандерас #Всівкіно
Останні коментарі